Минуло багато років з того часу, як Україну звільнили від німецько-фашистських загарбників, як наші могутні збройні сили здобули перемогу у війні. Скільки горя та втрат принесла нам ця війна, скільки вона забрала сил та життя у нашого народу, скільки сліз та крові було пролито на оцю розтерзану вибухами, обпечену лютим вогнем снарядів, закатовану залізом землю. Скількох жінок вона овдовила, скількох дітей осиротила, у скількох забрала дитинство та юність, скільком принесла розруху та смерть в спокійне та щасливе життя.
Отже, саме 13 серпня 1941 року Софіївка була окупована німецько-фашистськими загарбниками, а бої за її землі розпочалися в жовтні 1943 року. Звільнили Софіївку воїни 46 армії військовокомандуючий якої генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу, В.В.Глаголєв. Великий вклад в визволення нашої Батьківщини зробили Герої Радянського Союзу, наші співвітчизники, Заєць та Карпенко. Їхніми прізвищами названо вулиці нашого районного центру, а на вулиці Зайця споруджено меморіал, як пам'ять про загиблого героя.
Ми завдячуємо своїм мирним та спокійним життям, саме цим людям, адже якби не їхня любов та відданість рідній землі, нас, мабуть, і не було на білому світі або ж наші багаті та щедрі землі були безправною колонією інших держав. Ми маємо пам'ятати ті роки і їхні наслідки, ми маємо не забувати тих людей, котрі полягли за наше майбутнє, і зовсім не тому, що нам не дають це забути діячі культури та вчителі історії, нам це потрібно для того, щоб не допустити цього знову, не дати війні знову зруйнувати наше життя.
Добрий звичай здійснювати марш-кидок до меморіального комплексу «Високе» було започатковано ще за радянських часів, але згодом, нажаль, ця традиція забулася. В минулому році педагогічний та учнівський колектив Софіївського професійного ліцею вирішили відродити цю традицію, та здійснити марш-кидок на хутір Високе, адже саме там, на Високому, проходили найкровопролитніші бої за Софіївщину.
Ось і в цьому році учні Софіївського професійного ліцею, заручившись підтримкою голови Районної Ради Шевцова Артура Анатолійовича та районної спілки ветеранів на чолі з Омельченком Іваном Миколайовичем, вирішили здійснити марш пам’яті на Високе. І дуже приємно було бачити те, що серед учнів нашого ліцею виявилось так багато бажаючих взяти участь у цьому заході, не могло не радувати і те, з яким бадьорим настроєм та ентузіазмом учні йшли у піший хід. І хоча погодні умови були не на нашу користь, злива, яка розпочалася щойно ми дійшли до меморіалу, не змогла зіпсувати нашого піднесеного настрою. Адже, як сказав у своєму зверненні до учнів ліцею голова Районної Ради Шевцов Артур Анатолійович: «Мабуть дощ – це сльози за загиблими солдатами…».
Козлова Таїсія
учениця Софіївського
професійного ліцею
|
