| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Наші координати |
|---|
| смт.Софіївка вул.Поштова,10
тел(факс)(05650)2-92-03 |
|
Каталог статей
День Соборності України
22 січня учні Софіївського професійного ліцею відвідували місцевий музей з нагоди Дня Соборності України . Це дуже важлива та пам'ятна дата в житті нашої країни, адже 90 років назад , саме 22 січня, об'єдналися ЗУНР та УНР і утворилася одна соборна Україна. Шеремет Т.Ф. ознайомила учнів з подіями тих років, що передували об'єднанню цих двох частин нашої країни і що було наслідками, адже, в результаті об’єднання, Україна стала набагато сильнішою та могутнішою державою; це була іще одна із подій, що передували утворенню незалежної України. Учні слухали ці розповіді, затаївши дихання, ловлячи кожне слово, сказане Тетяною Федорівною, яка висвітлювала події тих років оригінально та цікаво, доповнюючи та пояснюючи незрозуміле. Оповідь її мала глибоку назву «Непорушний собор народу і держави».
Опісля учнів ознайомили з виставкою рушників, розкладених на двох столах, поставлених журавлиним ключем. Назвали її гарно і гармонійно, я б сказала, просто незабутньо, « А на тих рушниках Україна моя», і справді, назва була дуже влучною, вона проявляла весь характер виставки, адже рушники були привезені з усіх куточків нашої Батьківщини, тому всі вишиванки здавалися дуже різними, і кожна з них була неповторна та чудова по-своєму, у кожної був свій стиль. Тетяна Федорівна, знайомлячи учнів з виставкою, розповідала про кожну вишиванку, звідкіль вона привезена і ким вишита. Я, опитуючи своїх одногрупників, зробила висновки, що найбільше запам'яталися рушник з Полтавщини, на якому вишите обличчя нашого Кобзаря, вічного борця за народ український, та рушник, на якому красуються польові квіти, вишитий майстринею-вишивальницею із шевченківської Черкащини Чумаченко Є.У. Особисто мене завжди вражала «Ікона Миколи-Чудотворця» вишита Манзюк М.Ф., у цій вишиванці є щось магічне, адже під яким кутом не дивися на неї, бачиш звернений до тебе погляд Миколи-Чудотворця (завжди вражало, яка ж це майстерність потрібна, щоб вишити такі очі!). Після ознайомлення з вишиванками, учнів по-старому українському звичаю пригостили короваєм, у придбанні якого допоміг депутат районної ради, директор ТОВ «Злагода», Рожко М.М. Коровай було подано на українському рушнику з Хмельниччини і прикрашено рушником з Лесиної Волині.
Завершити цю розповідь я хотіла б рядками власної поезії:
Україно!
Відболіли твої рани в серці юнім,
Відридала, відстраждала голосисто.
Убивали твоє слово і палили думи,
Та кайдани одівали, як намисто.
Не корилась, не вмирала, не просила…
Всім напастям усміхалася сміливо,
Твій народ - твій голос, твоя сила,
Помирав, щоб ти була щаслива.
Тож квітуй, співай-но солов’їну,
Хай душа, як сонце промениться,
Ти не бійся горя, Україно!
Хай біда сама тебе боїться.
Учениця Софіївського професійного ліцею Козлова Таїсія
|
| Категорія: Мои статьи | Додав: Юлія (15.10.2009)
|
| Переглядів: 806
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
