Діяльність молодіжних організацій в Україні стає дедалі рідкіснішим

явищем. Чи то через невміння зацікавити молодь своєю роботою,

чи через вузьку спрямованість, однак переважна більшість таких

осередків припиняють свою діяльність невдовзі після відкриття. А

молодь так і залишається осторонь – тиняється вулицями, палить

цигарки та смакує алкогольні напої. Самі ж організації вбачають

проблему у нестачі коштів. Та чи справді проблема лише в цьому?

Саме з цього запитання й розпочалася зустріч між лідерами

молодіжних організацій Дніпропетровської, Черкаської й Харківської

областей та команди Проекту ПРООН «Соціальна інтеграція та

розвиток громадянської відповідальності молоді в Україні».

Дніпропетровську область представляли наступні організації:

благодійна організація «Дніпровська Асоціація розвитку регіонів»,

громадська організація «Дніпропетровський центр молодіжного

співробітництва», Жіноча організація Покровського району та інші.

Захід відбувся 01 березня 2011 року у приміщенні Дніпропетровської

середньої школи № 66.

Розпочинаючи зустріч Міжнародний менеджер Проекту Венді Шапіро

звернулася до учасників із такими словами: «Я мала нагоду відвідати

50 молодіжних центрів із 52, в яких працює наш Проект, і зустрітися

з лідерами тамтешніх молодіжних організацій, які також скаржилися

на брак коштів та обладнання. Але зі свого досвіду скажу, що це

не основне для успішної діяльності організації. Тому сьогодні ми

будемо вчитись дивитися на проблеми з іншого ракурсу та шукати

нестандартні рішення».

Отож, команда Проекту визначила критерії успішного молодіжного

центру, але обрала доволі неординарний, проте результативний

спосіб показати його з іншої перспективи. Учасники розглянули п’ять

кроків , що можуть призвести до припинення діяльності та існування

молодіжної організації, серед яких -- відсутність патронату, обміну

досвідом та інформацією між молодіжними організаціями, підтримки

ідей та дій молоді , нав’язування їй стереотипів, що і як робити, а також

робота з молоддю вибірково, в залежності від віку, статі та уподобань.

Протягом зустрічі учасники обирали ті варіанти роботи, які, на їхню

думку, потрібно впровадити, щоб покращити діяльність їхніх

організацій, та вчилися будувати маленькі кроки до досягнення мети.

За словами Ніни Дементієвської, координатора мережевих спільнот

Проекту, яка проводила зустріч , саме цей момент дається учасникам

надзвичайно важко. «Вони звикли мислити глобально, ми ж

пропонуємо їм спростити роботу та обрати маленькі, проте реальні